- Тату, візьми мене за руку..
- Ма, глянь, як пух танцює!
- Ма, глянь, як пух танцює!
Кожного разу, коли чую щось подібне на вулиці, то подумки прошу цих татів/мамів відірватися від своїх смартфонів і дати дитині ту увагу, якої вона зараз так просить. Порадіти її відкриттям. Подивуватися з нею. Обігріти теплом долоні. Одним словом, включитися в цей момент. І виключитися зі свого ґаджета.
Отак спостерігаючи за сім'ями, мені страх як хочеться до Декларації прав дитини додати два положення.
- Кожна дитина важливіша за смартфон.
- Кожна дитина має право на повноцінну увагу. Декларація ж бо писана і проголошена з добрих 60 років тому. Тоді ніхто не міг передбачити, що ґаджети заберуть у дітей їхніх батьків. Що дітям доведеться бавитися із планшетами і телефонами, а не людьми.
В День захисту дітей я хочу побажати всім нам давати дітям не тільки ґаджети. А перш за все - самих себе. Свою повноцінну увагу. Своє тепло. Реальне, живе тепло.