«Працювати, вірити в свої сили і знаходити однодумців» - історія успіху

До проєкту «Флагмани змін живуть поруч» Євроклубу «Сузір’я» села Піддубці на Волині долучилися євроклубівці селища Черкаське Дніпропетровської області на чолі з керівником Рудою Тетяною. По всій Україні ми збираємо історії цікавих людей, що мають європейський досвід навчання чи роботи у Європі. Євроклубівці Дніпропетровщини познайомилися з напрочуд цікавою особистістю, героїнею нашого інтерв’ю. Знайомтеся - Хільман Ніна Олексіівна, випускниця Вінницького педінституту ім. М.Островського, Дніпропетровського національного університету, вчитель української мови та літератури Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

-Що Вас пов’язує із Європою і Ваші враження про цей досвід?

- Я закінчила навчальні студіі Українського вільного університету (Баварія, Мюнхен) у 2003 р. Про університет знала давно. Розповів про нього ще в 90-х родич, відомий дисидент Йосип Тереля. Пізніше написала в університет, пояснила своє бажання навчатись і отримала анкету для відбору.

- Які знання, вміння чи навички дав цей досвід?

- Європейський диплом, минуле, оповите легендами, унікальні бібліотечні видання, власний архів, можливість більше дізнатись про світ української діаспори, знайомство з європейською культурою, спілкування з найкращими викладачами-україністами - саме ці фактори стали поштовхом для вступу до УВУ. Це символічний історичний заклад, який є осередком традицій української інтелігенції. Найбільше вразила відданість, яку випромінювали викладачі закладу: Леся Кисилівська-Ткач, тодішній ректор Леонід Рудницький, професор Володимир Косик, Адвентина Животенко-Піанків, Мирослава Вербови-Онух, Анатолій Погрібний. А ще відвідані школи, гімназіі Мюнхена, подорожі містами Європи. І – фестин у дворі університету на затишній вуличці у розкішному районі Мюнхена.

- Як застосовуєте в Україні отриманий досвід для подальшої освіти, можливо, для розвитку у напрямках культури, мистецтва, спорту чи інших?

- В УВУ я дізналася, що університет незалежний від програм українського міністерства освіти, бо він керується баварським законодавством у галузі освіти та болонським процесом. Про болонський процес я дізналася тоді вперше і дуже цікаво було послухати виклади на цю тему. До того ж міжнародний колектив викладачів, які знають українську мову або дотичні до української проблематики. За один день можна було послухати викладача з США, потім з Австрії, Німеччини чи України.

- Маєте здобутки у цьому напрямку?

- Відвідуючи дитячий садок, вперше побачила систему Монтесорі в роботі. Найбільше вразила групова робота у школах, бо на час мого навчання про неї навіть не говорили. І я вперше в своїй школі почала її застосовувати. Ще один важливий, як на мене, момент. УВУ часто влаштовував творчі зустрічі для діаспори Мюнхена. На одній з таких я познайомилась з поетесою, маляркою Еммою Андієвською, спілкування з якою продовжила і після навчання. А відвідування концерту капели бандуристів, унікальність яких в тому, що, співаючи українських пісень, не всі знають українську мову, живуть у різних кінцях світу, - безцінно.

Перебування в стінах УВУ надихнуло на саморозвиток, активізувало роботу з учнями. Все, чому навчилась, пропагувала у школі, ділилась досвідом з іншими колегами. Беручи участь у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року»(2007), ризикнула показати групову роботу, фізкультхвилинку та ін. Стала лауреатом.

- Які обставини, риси характеру допомогли досягти успіху?

- Вдячна долі, що маю родину, яка мене підтримує в усіх моїх починаннях. А ще – невтримне бажання рухатись вперед.

- Що Ви порадили би з власної історії успіху старшокласникам, котрі тільки замислюються над побудовою власних життєвих перспектив?

- Порадила б визначитись з метою і чітко йти до мети. А перешкоди завжди будуть.

- Назвіть, будь ласка, 5 пунктів стратегії успіху.

- 1. Вибрати вид діяльності і бачити перспективи 2. Вірити в свої сили 3. Працювати і працювати! 4. Знайти однодумців 5. Берегти здоров’я.