Поїхати в ЄС: які програми мобільності для України пропонує Євросоюз?

ERASMUS+

Найвідоміша програма, яка пропонує можливості мобільності для українців — Еразмус+. Ви можете провести тиждень у компанії нових друзів, поїхати повчитися в країни ЄС на семестр, можете вступити на магістерську програму, а можете працювати декілька років над дослідженням чи то у Франції чи то в Іспанії. Перевагами Еразмусу скористалися більше 5200 осіб, студентів та працівників навчальних установ (станом на літо 2018 року). Програма містить декілька структурних компонентів, але в контексті нашого огляду ми зосередимо увагу на таких: «Мобільність молоді» (КА1) та«Академічна мобільність» (КА1). Розглянемо їх детальніше.

В рамках компоненту «Мобільність молоді» (КА1) розрізняють:

- молодіжні обміни;

- обміни для молодіжних працівників;

- волонтерські проекти (наразі це — Європейський корпус солідарності (European Solidarity Corps), раніше — European Voluntary Service).

Молодіжні обміни — це короткострокові поїздки (5–21 день) до країн-членів Євросоюзу або країн-партнерів, протягом яких молодь поглиблює свої знання з тематики проекту. Зазвичай це суспільно актуальні теми: гендерна рівність, соціальна інклюзія, збереження навколишнього середовища, соціальне підприємництво, проблеми безпеки тощо. Всі витрати, зокрема, на проїзд, проживання та харчування покривають організатори.

Хто може взяти участь? Це представники молоді 13–30 років, щоправда, більше проектів — для осіб 18–25 років. Вітаються учасники з регіонів, малих міст та містечок, сільської місцевості, а також представники соціально вразливих верств населення.

Як проходить відбір учасників? Громадська організація з України оголошує відкритий конкурс на участь в тому чи іншому тренінгу чи молодіжному обміні (зазвичай, шукають 5 учасників та одного тім-лідера). Інформацію можна знайти на сторінці Національного офісу Еразмус+, на платформі Стипендії, гранти, можливості для молоді, на сторінках громадських організацій у Фейсбуці чи Телеграмі.

Головне — це мотивація апліканта: чому він / вона хоче взяти участь у цьому проекті? Що може привнести в нього та як використовуватиме отриманий досвід у колі своїх знайомих, рідному місті чи регіоні? Такі проекти дають можливість не лише поглибити свої знання з певної тематики: вони також сприяють покращенню комунікативних навичок (зокрема, не боятися робити помилки під час спілкування, адже головне — щоб тебе зрозуміли), допомагають розвивати soft skills (як-то: лідерські якості, здатність працювати в команді тощо). І що не менш важливо — це можливість ознайомитися з цінностями та культурою інших учасників, оскільки в таких проектах задіяні щонайменше дві країни.

Дмитро Томенко, студент Полтавської державної аграрної академії, розповідає «Євробібліотеці» про свою участь у молодіжному обміні на тему соціального підприємництва в Словаччині: «[Проект, зокрема, дав можливість] зрозуміти, різницю в способах мислення: це стосується того, як люди з різних країн розуміють одну й ту саму тему». Пригадую, декілька років тому практика молодіжних обмінів не була поширеною, але сьогодні — цією можливістю може скористатися кожен. І повторюся, що головне — добросовісний підхід у написанні мотиваційної частини заявки.

Обміни для молодіжних працівників — це заходи, які мають на меті покращити професійні навички працівників молодіжних центрів та організацій. Це і тренінги, і семінари, і навчальні візити, і стажування в молодіжних організаціях інших країн, періодом від двох днів до двох місяців. У цьому виді мобільності відсутні будь-які вікові обмеження. Обміни для молодіжних працівників більш інтенсивні за наповненням програми. Крім того, на тренінгах зазвичай присутні фасилітатори, які скеровують процес навчання.

Як проходить відбір учасників? Процедура подачі заявки на участь у проекті такий самий, як і в попередньому випадку. Громадська організація відбирає учасників на конкурсній основі. Конкурс великий, але можливість потрапити на проект є зажди. І воно того варте!

«Я, як координатор миротворчого проекту, зміг краще бачити його «з середини», оскільки заглибився у особливості тренерської складової процесу», — розповів Андрій Кришталь, учасник тренінгу «Build and Attend Peace» для молодіжних працівників у м. Лаґодехі, Грузія. Таким чином, обміни для молодіжних працівників — це можливість підвищити свій професійний рівень та поділитися своїм досвідом з представниками молодіжних організацій з інших країн-учасниць.

Волонтерство — ще один вид мобільності. Це довгострокові проекти (від 2-х тижнів до одного року, залежно від програми). До 2019 року існував EVS — European Voluntary Service, але в січні стартувала нова окрема ініціатива Євросоюзу — Європейський корпус солідарності (European Solidarity Corps). Нововведенням цієї програми є те, що наразі вона має дві складові: волонтерську (тобто учасник не отримує платні, але йому покривають усі витрати, зокрема, на проживання, транспорт, харчування тощо) та професійну (учасник працюватиме за трудовим договором та отримуватиме платню від працедавця, витрати покриватиме за рахунок цих грошей). Різні проекти вимагають різний досвід та передбачають залучення волонтера, працівника чи стажера. Щоправда, для учасників з України доступним є лише волонтерство.

Як проходить відбір учасників? Цим процесом в Україні займаються організації, які мають відповідну акредитацію. Всі можливості вони також публікують на своїх інформаційних ресурсах, де можна знайти і враження волонтерів від програми.

Ми поспілкувалися з Олею Горобець, випускницею магістратури Національного університету «Києво-Могилянська академія». Дівчина наразі перебуває на довгостроковому проекті в Нідерландах [1]: «[…] я ще в процесі волонтерства, тому рефлексувати трохи важко, але цей проект дає мені багато часу зануритися в себе і зрозуміти, що я хочу робити зі своїм життям) звісно, нові знайомства, враження […], але оце найважливіше».

Таким чином, мобільність — це не лише про подорожі та знайомства. Це також пізнання себе та своїх можливостей. Наразі розглянемо ще одну складову програми Еразмус+, про яку багато хто чув, але не користався її перевагами.

«Академічна мобільність» (КА1) — компонент програми Еразмус+, який дозволяє українським студентам, викладачам та працівникам освітніх установ навчатися, викладати і стажуватися в Європі. В рамках цієї складової існують програми міжнародної кредитної мобільності та спільні магістерські програми.

Отже, міжнародна кредитна мобільність — це короткострокові програми обміну для студентів (бакалаврів, магістрів, PhD студентів), викладачів та інших працівників освітньої інституції.

На жаль, по-перше, не всі студенти в університеті знають про відділ міжнародної співпраці, який існує в кожному університеті. По-друге, не всі з тих, що знають, здатні вистояти черги до відділу та дізнатися все, що їх цікавить. І нарешті, далеко не кожен, хто володіє інформацією, має сили дійти до кінця. Однак не все так складно, як здається на перший погляд. Дуже просто та детально про це написано в картках Еразмус+ в Україні або на сайті Національного офісу Еразмус+ в Україні. Там можна знайти відповіді на основні питання: щодо фінансування та умови подачі заявки, пакет документів, необхідний рівень іноземної мови для участі у програмі тощо.

Авторка цієї статті навчалася за обміном Еразмус + в університеті Глазго (Сполучене Королівство) протягом одного семестру. І я з впевненістю можу сказати, що це неоціненний досвід! По-перше, це — можливість постійно перебувати в міжнародному культурному середовищі та дізнаватися про інші країни та їх традиції (в моєму випадку насамперед — про Великобританію). По-друге, це можливість покращити знання іноземної мови, оскільки і навчальний процес і спілкування між представниками різних країн відбувається англійською. І насамкінець, це можливість по-іншому поглянути на себе!

Вероніка Кисіль навчалася один семестр у Франції за Еразмусом. Дівчина не лише відкрила для себе систему освіти іншої країни, а й пройшла стажування в міжнародній компанії в Парижі! За її словами, «Еразмус — найкраща програма з точки зору адаптації в іншій культурі». І так воно є насправді!

Однак можливість повчитися в Європі не обмежуються одним семестром. Для тих, кому півроку замало, є програма Еразмус Мундус. Давайте розберемося, які переваги вона пропонує українцям.

Спільні магістерські програми (Erasmus Mundus Joint Degree Programs) — це програми обміну, які передбачають можливість навчатися на спільних магістерських програмах університетів, які підписали відповідну партнерську угоду.

Хто може взяти участь? Учасниками можуть стати зацікавлені особи незалежно від віку та статусу, які або навчаються на четвертому курсі університету або вже мають ступінь бакалавра. Зауважимо, що для участі у програмі необов’язково бути студентом університету: аплікант подає заявку індивідуально. В результаті програми учасник(ця) отримує документи, які підтверджують здобуття ступеню магістра. Так само програмою передбачено участь викладачів, які можуть подати заявку на викладання інноваційних курсів в університетах-партнерах. Детальніше про умови участі в програмі можна дізнатися на сайті Національного офісу Еразмус+ в Україні.

Гліб Волоський, який навчається за спільною магістерською програмою в Ірландії, так описав свої враження: «Erasmus Mundusдопоміг мені набагато глибше зрозуміти мій предмет. В результаті у мене виникли питання, над якими я не замислювався раніше. У мене навіть стало складатися враження, що я зараз знаю набагато менше, ніж до вступу на програму. Всі ці відчуття дуже добре можна описати відомою фразою: незнання починається після навчання, невігластво — до нього. У цьому сенсі, можна сказати, що Ерасмус Мундус дав мені незнання».

Катерина Жданова, представниця Національного Еразмус+ офісу в Україні, підсумувала, що дає студентам участь у програмах мобільності:

• «покращення рівня навчання;
• розвиток підприємницьких та мовних компетентностей;
• розширення можливостей працевлаштування;
• підвищення самооцінки та рівня самоідентифікації;
• глибоке розуміння міжкультурного діалогу;
• залучення молоді до демократичного життя, до ринку праці, активного громадянства;
• посилення соціальної інтеграції та солідарності молоді;
• підвищення якості молодіжної роботи через посилення співпраці між молодіжними організаціями».

Справді, навчання за кордоном сприяє всесторонньому розвитку особистості, відкриває нові горизонти та допомагає краще пізнати себе та світ навколо.

Та на цьому перелік можливостей від Європейського Союзу не закінчується! Пропонуємо вашій увазі також інші програми Європейського Союзу, в рамках яких передбачена мобільність.

eTwinning Plus

eTwinning Plus — це навчальна програма, основною метою якої є сприяння міжнародній співпраці між педагогами та шкільними установами через використання інформаційно-комунікаційних технологій та створення спільних онлайн-проектів. Програма eTwinning була започаткована Єврокомісією у 2005 році, наразі доeTwinning Plus входить Україна та інші країни в рамках Європейської політики сусідства.

Хто може взяти участь? Програма передбачає безкоштовні поїздки найактивніших учителів за кордон. Відбір проводить PSA Ukraine (Партнерське агентство підтримки). І хоча для учнів таких поїздок не заплановано, існують винятки: так, у разі перемоги на конкурсіEuropean Prize, учні-переможці разом із куратором матимуть змогу поїхати на урочисту церемонію до Брюсселю. Більше деталей — на сайтіпрограми.

Ольга Черчель, вчителька іноземної мови в КЗ «Новопільський НВК» із задоволенням поділилася з нами своїм досвідом участі у програмі. «Працювати в проекті нескладно і цікаво. Учні мають змогу спілкуватися з учнями з країн-учасниць проекту, я також спілкуюся з іноземними колегами. Завдяки проекту ми стали єдиною європейською сім’єю. […]. Коли твої учні “горять” ідеями та бажанням, це надзвичайне відчуття».

«eTwinning Plus — це неформальні спілкування та мережі взаємодії, конференції та семінари, наставництво, візити в школи […] не лише для учителів, а і для учнів», — розповідає Яна Цикункова, учасниця міжнародних заходів для вчителів та координаторка проектів eTwinning в «НВК Ліцей — СЗШ №10». Завдяки eTwinning+ учні та вчителі стають невід’ємною частиною європейської освітньої спільноти, і з цим складно не погодитись.

Culture Bridges

Сulture Bridges має на меті встановлення та налагодження відносин між українськими діячами та інституціями культури і представниками культурного сектору країн-членів Євросоюзу. Програмою передбачені гранти для різних форматів поїздок: конференцій, професійних стажувань в культурних організаціях, мережеві події тощо на період від 1 до 4-х тижнів.

Хто може взяти участь? Наразі в проекті заплановано дві освітні поїздки для культурних операторів / менеджерів до країн ЄС з метою налагодження контактів та знайомства із культурним сектором однієї з країн. Організатори вже запустили конкурс на участь у навчальних поїздках, інформацію про які можна знайти на сайті та у Фейсбуці! Пріоритет «міжнародна мобільність» також дотримується у всіх конкурсах програми Креативна Європа, але окремого конкурсу для міжнародних обмінів немає.

А для того, щоб ви не сумнівалося, що все можливо, пропонуємо вам неймовірно цікаву історію Оксани Черкашиної, яка скористалася можливістю поїхати на місяць до Німеччини та зануритися там у світ театрального мистецтва [2]: «Минулого року я склала аплікацію для участі в проекті Culture Bridges і отримала чотиритижневий грант для подорожі. Країною мого перебування стала Німеччина. По-перше, через моє особисте і професійне зацікавлення театральними процесами Німеччини, по-друге, тому що саме в Німеччині локалізується театр Artischocken, запрошуюча-сторона. Отже, моя подорож складалася з двох частин: перебування в Берліні, під час трьох театральних фестивалів, зокрема Performing Arts Festival, де я відвідала більш ніж 35 вистав[…], та перебування-робочий тиждень з театром Artischoken в Нюрнберзі для того, щоб налагодити культурний контакт і створити театральний продукт разом. Тепер, через півроку після закінчення проекту Mobility, можу підтвердити, що культурна співпраця вдалась, бо в липні цього року їду в Нюрнберг, щоб робити спільний проект з цією командою […]».

COSME

COSME — європейська програма, яка має на меті сприяння розвитку малому та середньому бізнесу. Учасники від України можуть подаватися на участь у 23 програмах, які розділені за трьома напрямами, зокрема, «Формування культури ведення бізнесу». За ним передбачено проведення тренінгів, конференцій, обмінів та стажувань.

Хто може взяти участь? Учасниками програми можуть бути представники українського МСБ, бізнес-асоціації України, ГО, профспілки, освітні заклади, кластери, органи державної влади, агентства регіонального розвитку. Для того, щоб взяти участь у конкурсі, потрібно заповнити необхідні форми та подати проектну пропозицію на сайті програми.

«Горизонт 2020»

«Горизонт 2020» — рамкова програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку наукових та інноваційних розробок в сфері промисловості та підриємництва. Один з її компонентів — «Дії Марії Склодовської-Кюрі» — передбачає мобільність науковців до країн-членів ЄС або асоційованих країн (заохочуються відрядження і за межами Європи). В межах програми існують різні види мобільності, з умовами яких можна детальніше ознайомитися в Робочій програмі на 2018–2020 роки. Україна є асоційованим членом програми ЄС «Горизонт 2020», тож українці користуються всіма її перевагами.

Хто може взяти участь? Усі зацікавлені, хто має ступінь PhD або хоче його отримати, а також організації, які займаються науковою діяльністю (академічні установи, громадські організації, міжнародні дослідницькі інститути тощо).

Денис Галамага, один з переможців конкурсу «Горизонт 2020» у складі компанії SolarGaps, дав дуже лаконічну, але змістовну пораду тим, хто хоче спробувати свої сили у конкурсі: «Успіх спіткає ту заявку, в якій ти розумієш, ЩО за продукт ти робиш і НАВІЩО він потрібен світу, як би дивно це не звучало». Тож не бійтеся пропонувати нові ідеї, раптом ви станете винахідником, який змінить світ!

Ми намагалися окреслити основні програми, започатковані Європейським Союзом, які передбачають можливості для мобільності українців. Тож не варто гаяти часу та втрачати шанс отримати новий досвід та знання, які сприятимуть як індивідуальному розвитку, так і розбудові громадянського суспільства в Україні.

[1] Синтаксис та орфографію автора збережено

[2] Синтаксис та орфографію автора збережено

Дата: 12 березня 2019 року

Авторка: Олена Сороцинська, аналітик ГО “Інтерньюз-Україна”